Четвер, 30 листопада 2017 13:40

Сільськогосподарський колапс або чим займається Міністерство аграрної політики

2017 рік став переломним для практично всіх галузей українського господарства. Але є лише одне Міністерство, яке за умов відсутності профільного очільника, попри заблоковані Казначейською службою рахунки та всупереч численним судовим тяжбам, залишилось вірним своїм основним спонсорам – агроолігархам.

Проблеми українського села гостро постали після розпаду Радянського союзу та загального економічного становища пострадянської України. В умовах, коли аграрії працювали в збиток, український уряд прийняв рішення щодо спеціального режиму оподаткування для українських сільгоспвиробників. З кінця 90-х років минулого сторіччя суб’єкти сільського господарювання акумулювали кошти з ПДВ на спеціальних рахунках і інвестували їх у подальше виробництво, такий режим дозволяв рекапіталізовувати бізнес на десятки мільярдів гривень. Так відбувалось до кінця 2016 року.

Із 1 січня 2017 за вимогою Міжнародного валютного фонду така система була скасована. Тепер українські фермери отримують пряму дотацію із державного бюджету. Щоправда, розмір дотації визначається за старою схемою, але ось її отримання стало прозорішим, що і було основною умовою міжнародних партнерів України: хочете дотувати галузь – робіть це відкрито, надаючи допомогу у вигляді прямих виплат.

Українські олігархи не були б українськими олігархами, якби не знайшли в цих вимогах вигоди для себе та можливостей для чергового дерибану сільськогосподарських дотацій.

В Україні налічується 47 697 сільськогосподарських підприємства і лише 2,2% з них отримує дотації. А більше ніж половину бюджету розділили між собою два найбільших українських агрохолдинга, очільники яких, не важко здогадатись, наближені до президента та мають сильне лобі в українському парламенті.

Так, ПАТ «Миронівський хлібпродукт», який належить Юрію Косюку, за 2017 рік отримав третину державних коштів, передбачених на підтримку аграріїв

А найбільший український латифундист Олег Бахматюк та його «UkrLandFarming» поповнив свій рахунок на понад 400 млн. грн. Можна стверджувати, що повернуто олігархам лише те, що вони і так сплатили до бюджету, адже це відповідає дійсності. Однак, із 2017 року фонд, з якого виплачують ці безповоротні допомоги обмежений (у 2017 він становив 4 млрд. гривень). Після того, як агрохолдинги повертають собі усю суму сплаченого податку на додану вартість, решті фермерам залишається лише половина з передбачених державою коштів. Для того, щоб зрозуміти масштаби дерибану просто зазначимо, що 2 млрд. дотаційних гривень поділили між собою два вищезгадані підприємства, а інші 2 мільярди залишились для розподілу між тисячами інших господарств, 98% з яких так ніколи і не побачать грошей, що повинні були б піти на оновлення виробництва.

З іншого боку, малим фермерським господарствам виділено 65 млн. грн. на розвиток та створення нових робочих місць. Цього року їх отримало аж 212 суб’єкта сільськогосподарської діяльності із понад 47 тисяч. І, якщо бюджетні дотації не мають обмежень (наприклад «Миронівський Хлібпродукт» отримав понад 1млрд. 250 млн. гривень), то для тих, в кого немає представників у Верховній раді держава встановила обмеження – не більше 500 тисяч гривень на одне господарство. Та, навіть, ці гроші вони повинні будуть повернути державі, на відміну від того ж агрохолдингу Косюка.

І це не край - ми зайшли далі. Почавши це розслідування, нами було з’ясовано, що рахунки Міністерства аграрної політики та продовольства України заблоковано починаючи із лютого 2017 року, внаслідок чого працівникам державних підприємств, підпорядкованих відомству, таких як, наприклад, «Спецагро», тривалий час не виплачували заробітну платню. І, якщо у офіційних відповідях термін затримки із заробітними платами вказувався не більше 2 місяців, то від працівників самого підприємства ми дізнались, що дехто з них не отримував кошти по 4 місяці.


Натомість обезглавлене Міністерство, яке попередній очільник Тарас Кутовий покинув ще в травні, не могло впоратись навіть із прибиранням власних приміщень, внаслідок чого знадобилось заключати договір із сторонньою компанією на надання відповідних послуг.


Колапс в Мінагропроді спричинили численні судові позови українських садівників , які не отримали закладених державним бюджетом компенсацій на розвиток своїх господарств. Практично в кожній області знайшлись декілька компаній, що не бажали дарувати чиновникам кошти, які повинні бути їм компенсовані.

Наприклад, ТОВ «Харківська фруктова компанія» вже понад 2 роки намагається повернути собі 2 млн. 429 тис. грн.., які держава вже давно повинна виплатити. Або ж Миколаївське товариство з додатковою відповідальністю «ЗОРЯ ІНГУЛУ», яке все за тією ж програмою «державної підтримки розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» в судовому порядку стягує з Міністерства 4 794 750 грн. Обидві компанії, незважаючи на географічне розташування, різні форми організації та розміри компенсацій у судових спорах, поєднує те, що вони виграли не одне судове засідання і продовжують боротись за справедливість. В день опублікування статті, ми зв’язались із представниками обох фірм, які повідомили нам, що кошти, незважаючи на судові вироки, досі не були перераховані, а Міністерство вирішило ще трохи потягнути час та оскаржити рішення попередніх інстанцій у Верховному Суді України.


Скільки ще триватиме цей аграрний фарс невідомо. Ознак визначеної кандидатури на посаду Міністра аграрного сектору немає та й швидше за все не буде – попереду така потрібна коаліції земельна реформа. І, не зважаючи на усі позитивні сторони передбачених змін, серед населення ця тема має яскраво виражене негативне забарвлення. Той, хто очолюватиме профільне відомство може назавжди поставити хрест на своєму політичному майбутньому.

Тому найближчим часом ми й надалі спостерігатимемо як держава та чиновники без вагань повертають мільярди тим, хто має своїх представників на Банковій чи Грушевського, та, водночас, змушує мандрувати пекельними кільцями судових процесів тих, хто такого представництва немає.

Головне, не втратити в цьому безглуздому протистоянні найважливішого – українського фермера. Головне не втратити галузь, яка приносить мільярдні прибутки державній скарбниці та убезпечує населення від нового історичного Голодомору.

Сергій Савінцев

3277 коментарі

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається

Партнери