Понеділок, 25 вересня 2017 07:56

Освітня реформа в Україні викликала гучний резонанс серед сусідніх держав. У чому причина жорсткої критики?

У ході реалізації реформ Верховна Рада прийняла Закон, за яким навчання у школах має відбуватися переважно українською. Усі держави з якими межує Україна, окрім хіба що Білорусі та Словаччини, виказали обурення з цього приводу, На їхню думку, нововведення порушує права нацменшин.

Кому не по душі освітня реформа в Україні?

Голови Міністерств закордонних справ чотирьох країн, Угорщини, Румунії, Греції та Болгарії, вже звернулися до ОБСЕ та Ради Європи через зміни в українському законодавстві. Голова МЗС Угорщини Петер Сийярто назвав новий крок української влади «ударом у спину» та оголосив про бойкот України на міжнародній арені, а президент Молдови Ігор Додон висловив сподівання, що Україна відмовиться від «несправедливого» закону.

Росія заявила, що у новому законодавстві порушена Конституція України, та назвала освітню реформу «насильницькою українізацією», а МЗС Польщі повідомило, що буде уважно слідкувати за виконанням закону та зробить усе необхідне, щоб надати можливість полякам в Україні вивчати рідну мову.

Що змінює новий Закон та у чому причина такої реакції?

Відповідно до мовної статті Закону «Про освіту», навчальний процес в українських школах має проходити переважно державною мовою. Але це не нівелює права нацменшин навчатися рідною мовою в окремих класах, групах, у дитячому садочку або початковій школі. Лише після 4 класу, навчання у школі буде проводитися переважно українською.

Натомість у вищому навчальному закладі предмети мають викладатися виключно державною мовою, окрім випадків, коли у професійної діяльності студентам знадобляться мови нацменшин. Наприклад, якщо інтерну потрібно спілкуватися з не україномовним пацієнтом.

Кому потрібен цей закон?

У липні 2017-го міністр освіти та науки України Лілія Гриневич повідомляла: «Зараз найгірша проблема в школах нацменшин така: вони вивчають усі предмети мовоюнаціональних меншин і кілька годин українську. В результаті, в угорських школах діти, закінчуючи школу, взагалі не знають українську мову».

Слова міністра освіти підтверджують результати ЗНО-2017. Найнижчі показники з української мови продемонстрували Закарпатська, Чернівецька та Херсонська області. У деяких районах Закарпаття ЗНО не склали близько 70% абітурієнтів. Були школи, де українську мову провалили 90% учнів. За повідомленнями ЗМІ, у більшості випадків випускники угорськомовних шкіл не могли самостійно заповнити заявку на участь у зовнішньому незалежному оцінюванні.

На думку проукраїнських громадських кіл, така мовна ситуація є джерелом сепаратизму. Коментуючи її письменниця та громадський діяч Лариса Ніцой написала на сторінці Facebook: «В Україні меншини в школах вибудовують весь освітній процес мовою меншин, а такого немає ніде у світі, бо це приводить до сепаратизму. Саме наявність таких шкіл призвела в нас до ситуації в Криму і Сході України».

Чи багато в Україні шкіл, де навчання проходить мовою нацменшин?

Так, багато. Заступник міністра освіти Павло Хобзей стверджує, що майже 10% учнів в Україні, отримують знання не українською мовою: 9,4% навчаються російською, 0,4% угорською, польською та румунською мовами.

Існує 581 російськомовний навчальний заклад де навчається 355 955 учнів. Також в Україні функціонує 75 румунських шкіл, де освіту румунською отримує 16 139 учнів та 71 угорська школа, де навчається більше 16 000 дітей.

Є декілька недільних шкіл де уроки болгарською проводять для 78 учнів. 5 шкіл викладають польську для 1 785-ти діток. Є три молдавські учбові заклади, до яких ходить 2 693 учня. По одній школі, де діти навчаються словацькою та кримськотатарською.

У скількох школах інших держав навчання проводиться українською?

У 2009 році згадувалось про існування кількох україномовних шкіл в Росії. Наразі невідомо про існування хоча б однієї. Слід додати, що українська діаспора у РФ налічує до 5-ти мільйонів осіб. У інших державах, що межують з Україною ситуаціє схожа. В Угорщині діє лише дві недільні українські школи, а в Румунії – один ліцей та дві секції в румуномовних школах.

Більше того, нещодавній освітній закон в Угорщині, що регулює діяльність іноземних вищих навчальних закладів, також викликав багато питань у європейської спільноти. А в Росії досі триває дискусія з приводу татарської мови, що перестала бути обов’язковою для шкіл субєкта РФ, республіки Татарстан.

Що про український Закон «Про освіту» думають самі нацменшини?

Румунська спільнота Чернівецької області вже звернулася до Петра Порошенка з проханням накласти вето на зміни у законодавстві. Угорська спільнота Закарпатської області також звернулась до керівництва країни з проханням «гарантувати українським угорцям право навчатися рідною мовою, а також, гарантувати інші мовні права».

Чи вірно виписаний новий Закон « Про освіту»?

Думки вітчизняних експертів розділилися. Проте більшість переконана, що текст нового Закону ніяким чином не суперечить європейським цінностям, адже в ньому чітко визначені права представників національних меншин на навчання рідною мовою.

Міністр освіти Лілія Гриневич вже заявила, що Україна готова надати сьому, мовну Статтю Закону «Про освіту» на експертизу Ради Європи. Та наголосила, що неможливість навчатися в Україні державною мовою, обмежує права нацменшин на працю закріплені Статтею 43, Конституції України.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається

Партнери